James Joyce (1882-1941)

Aliona Kolesnik.

Form 11-C.

James Joyce.

(1882−1941).

Joyce, James Augustine Aloysius (1882−1941), Irish novelist and poet, whose psychological perceptions and innovative literary techniques, as demonstrated in his epic novel Ulysses, make him one of the most influential writers of the 20th century. Joyce was born in Dublin on February 2, 1882, the son of a poverty-stricken civil servant. He was educated at Jesuit schools, including University College, Dublin. Raised in the Roman Catholic faith, he broke with the church while he was in college. In 1904 he left Dublin with Nora Barnacle, a chambermaid whom he eventually married. They and their two children lived in Trieste, Italy, in Paris, and in Zurich, Switzerland, meagerly supported by Joyce «p.s jobs as a language instructor and by gifts from patrons. In 1907 Joyce suffered an attack of iritis, the first of the severe eye troubles that led to near blindness. After 20 years in Paris, early in World War II, when the Germans invaded France, Joyce moved to Zurich, where he died on January 13, 1941.

James Joyce was the first who introduce the psychological discoveries of P. S. Freud into fiction. He did not write very much, but what he wrote was revolutionary. After his first books, «The Dubliners» — brilliant short stories of simple citizens of Dublin — and «A Portrait of the Artist as a Young Man» — an auto biographical report of his own youth — he developed the rest of his own life only to two books. The first, «Ulysses», takes us through the idle wanderings of a Dublin Jew, Leopold Bloom, from the beginning to the end of one single day. The fusion of facts and feelings, of external events and internal reflections is so disconcerting that you are often puzzled, sometimes bored and sometimes left like an idiot. But reading on, you are so inevitably forced into the dark and mysterious atmosphere of the hero’s life and thoughts that you cannot evade the singular «streams of consciousness» which to bring forth is the author’s single aim. Even move complicated and difficult to read is his second book: «Finnegan's Wake», which adds to the day-light of consciousness the confusing night-dreams of the subconscious, a single stream of incomprehensible mysteries and visions, floating like broken fragments of the mind in the vast ocean of the human soul". — In order to get a first impression of Joyce’s psychological attempts it is better to begin with his early autobiographical work, in which the often quoted «Stream of Consciousness» can already be observed.

Early Works.

As an undergraduate Joyce published essays on literature. His first book, Chamber Music (1907), consists of 36 highly finished love poems, which reflect the influence of the Elizabethan lyricists and the English lyric poets of the 1890s. In his second work, Dubliners (1914), a collection of 15 short stories, Joyce dealt with crucial episodes of childhood and adolescence and of family and public life in Dublin. His first long work of fiction, A Portrait of the Artist as a Young Man (1916), is largely autobiographical, re-creating his youth and home life in the story of its protagonist, Stephen Dedalus. In this work Joyce made considerable use of the stream-of-consciousness, or interior-monologue, technique, a literary device that renders all the thoughts, feelings, and sensations of a character with scrupulous psychological realism. Another early work was the play Exiles (1918).

Later Works.

Joyce attained international fame with the publication (1922) of Ulysses, a novel, the themes of which are based on Homer «p.s Odyssey. Primarily concerned with a 24-hour period in the life of an Irish Jew, Leopold Bloom, Ulysses describes also the same day in the life of Stephen Dedalus, and the story reaches its climax in the meeting of the two characters. The main themes are Bloom «p.s symbolic search for a son and Dedalus «p.s growing sense of dedication as a writer. Joyce further developed the stream-of-consciousness technique in this work as a remarkable means of character portrayal, combining it with the use of mimicry of speech and the parody of literary styles as an overall literary method. Finnegans Wake (1939), Joyce «p.s last and most complex work, is an attempt to embody in fiction a cyclical theory of history. The novel is written in the form of an interrupted series of dreams during one night in the life of the character Humphrey Chimpden Earwicker. Symbolizing all humanity, Earwicker, his family, and his acquaintances blend, as characters do in dreams, with one another and with various historical and mythical figures. Joyce carried his linguistic experimentation to its furthest point in Finnegans Wake by writing English as a composite language based on combinations of parts of words from various languages. His other late publications include two collections of verse, Pomes Penyeach (1927) and Collected Poems (1936), and Stephen Hero, which, although not published until 1944, was an early version of A Portrait. Joyce employed symbols to create what he called an «epiphany,» the revelation of certain inner qualities. Thus, the earlier writings reveal individual moods and characters and the plight of Ireland and the Irish artist in the early 1900s. The two later works reveal his characters in all their complexity as artists and lovers and in the various aspects of their family relationships. Using experimental techniques to convey the essential nature of realistic situations, Joyce merged in his greatest works the literary traditions of realism, naturalism, and symbolism.

P o e m s.

All day I hear the noise of waters.

Making moan,.

Sad as the sea-bird is, when going.

Forth alone,.

He hears the winds call to the waters,.

Monotone.

The grey winds the cold winds are blowing.

Where I go.

I hear the noise o"many waters.

Far below.

All day, all night I hear them flowing.

To and fro.

Весь день я слухав звуки вод.

Їх ніжний стон,.

Як альбатроса сумний зов.

Заворожен,.

Ширяв, як вітер я між вод.

І берегов.

Як хладный вітер, буре ветер

Над землей.

Ширяв, туманами одет,.

Обкутаний мглой.

Весь день, їй всю ніч шуміли воды.

Під мной.

I hear an army charging upon the land,.

And the thunder of horses plunging, foam about their knees:

Arrogant, in black armor, behind them stand,.

Disdaining the reins, with fluttering whips, the charioteers.

They cry unto the night their battle-name:

I moan in sleep when I hear afar their whirling laughter.

They cleave the gloom of dreams, a blinding flame,.

Clanging, clanging upon the heart as upon an anvil.

They come shaking in triumph their long, green hair:

They come out of the sea, run shouting by the shore.

My heart, have you no wisdom thus to despair?

My love, my love, my love, why have you left me alone?

Я чую як рухається військо лавиною огней,.

І коні копитами б’ють очікуванні сечи:

Гордовиті, в товстих кольчугах і ратною броне,.

Віжки відкинувши, батогами грають возничие.

Клички коней бойові злітають зі своїми губ:

Чуючи безрадісний сміх, я ридаю у сне.

І видінь шматки шаленим полум’ям жгут,.

І за серцю б’ють, як у наковальне.

Смакуючи тріумф, насувається грізна рать,.

З криком витязі мчать вперед по морським берегам.

Про дурна серце, чого тобі так тосковать?

Про любов, ти знову залишаєш мене одного!

Крутий маршрут Джеймса Джойса.

Рукопис «Улісса «вперше виставлено в Ирландии.

КУЛЬТОВІ тексти, як відомо, живуть своїм життям, незалежно від волі який створив їх автора. А іноді як тексти, а й рукописи. Парадоксально склалася доля рукописи, напевно, найпарадоксальнішого твори світової літератури — джойсовского «Улісса ». Оригінал цього роману «дня і самого міста «(16 червня, Дублін) жителі ірландської столиці з’явилася можливість побачити вперше лише тепер, і те ненадовго. Виставка, присвячена Джойсу та її роману, відкрилась у Дубліні напередодні «Блумова дня «(названого як за імені однієї з головних героїв «Улісса ») і триватиме до 1 жовтня. Потім рукопис повернеться США. Парадокси, пов’язані з рукописом «Улісса », розпочалися під час створення. Ні рядки тексту роману, самим доскональним чином передавального топографію Дубліна («Якщо місто зникне з землі, його буде відновити за моєю книжкою » , — сказав якось Джойс), був написаний Дубліні. Джойс писав «Улісса «в Трієсті, Цюріху й у Парижі, а точності різних деталей дублінською життя (вдома, крамниці і трактири зі своїми власниками, громадські споруди) використовував довідник «Весь Дублін за 1904 рік ». 1921;го року автор, що у ті часи сильно бідував, продав рукопис «Улісса «за 12 тисяч доларів ньюйоркскому юристу і меценату Джону Куинну, і відтоді вона полишала Америку. Попри те що, що лише по публікації перших епізодів роману журналі «Літл Ривью «Нью-Йоркські суспільство із викорінювання пороку заявило судовий протест і відтоді до 1933 року роман був у США заборонено, але в батьківщині автора, в Ірландії, він було вирішено до друку лише 1960;го. Згодом рукопис роману перекупив американський букініст і колекціонер Абрахам Розенбах, і з 1924 року його перебуває у Бібліотеці Розенбаха в Філадельфії. «Нинішня виставка у Дубліні хіба що знаменує собою повернення там роману, являющего собою квінтесенцію Ірландії «, — каже директор Бібліотеки Розенбаха Дерик Дрегер. Хоча у Ірландії й дуже про «Улиссе «не забувають — навіть ті, хто будь-коли читав роман. Щороку 16 червня вулицями Дубліна крокує багатотисячна строкатий гурт в костюмах початку століття, повторюючи звивисті маршрути Леопольда Блума і Стівена Дедала. Залишається додати, що Джеймс Джойс — автор одного лише «Улісса ». Отримано з’явилася інформація, що зі санкт-петербурзьких видавництв готує до видання найскладнішу, неперекладну і читабельну книжку світової літератури — «Поминки по Финнегану ». Спроби перевести цей архіважка роман були, існують журнальні публікації уривків із «Финнегана », перекладені відомим авангардистом Анрі Волохонским. І ось, нарешті, до російського читача, здається, дійде останню книжку Джойса, текст, у Росії взагалі невідомий. А недавно вийшов перший тому нового проекту, задуманого автором першого повного перекладу «Улісса «російською мовою Сергієм Хоружим. У тому ввійшов перероблений варіант «Улісса », на другий планується включити інші романи і вірші Джойса, і навіть — вперше у Росії - досить повну добірку листів, критичних статей те есеїв. До того ж і знамениті еротичні листи, які Джойс посилав свою дружину Норі під час тривалої розлуки. «Багато текстів нам доводиться переводити, проте інше — серйозно переробляти. Річ у тім, що у всіх текстах Джойса багато стилістичних та смислових отсылов для її головним творам, багато «підземних верств », тому, щоб правильно передати їхній смисл іншою мовою, потрібно тримати у голові весь творчий космос Джойса » , — розповідає Сергій Хоружий. Існує сумна приказка: якщо б ірландці не пили дуже багато, вони завоювали би світу. Схоже, них це зробив Джеймс Джойс.