Курсовая робота з систематики рослин Урбанізована экосистема

РефератПомощь в написанииУзнать стоимостьмоей работы

Курсовая робота з систематики рослин Урбанізована экосистема (реферат, курсовая, диплом, контрольная)

Кубанський Державний Аграрний Университет.

Кафедра загальної біології і экологии.

КУРСОВА РАБОТА.

на задану тему: «Флора урбанізованих экосистем».

Підготував: студент группы.

ЕК — 21.

Бабкін Максим Юрьевич.

Перевірив: преподаватель.

Бережна Людмила Федоровна.

Краснодар 2001 г.

1. Природно-кліматичні умови досліджуваної местности.

2. Мету й завдання работы.

3. Методика исследований.

4. Конспект флори співтовариства 4.1. Водорості 4.2. Споровые рослини 4.3. Голосеменные 4.4. Двудольные 4.5. Однодольные 4.6. Аналіз системного складу флоры.

5. Сегетальные і рудеральные рослини у складі флоры.

6. Интродуцированные види рослин. 6.1. Древесно-кустарниковые рослини. 6.2. Трав’янисті растения.

7. Адвентивные елементи флоры ВЫВОДЫ ЛИТЕРАТУРА.

Краснодарський край відрізняється винятковим розмаїттям природних умов природничих ресурсів. У флорі краю налічується близько 6 тис. видів квіткових та вищих спорових рослин, присвячених до різним умовам проживання. До складу корисних дикорослих рослин входять рослини такі групи, як лікарські, дубильні, медоносні, декоративні та інших. У кожного рослини своє походження і своя батьківщина. У процесі еволюції кожна рослина знайшло собі місце, хоч у воді, березі річки, на схилах гір, на пісках чи високо серед стосів. Рослини також виборюють існування на певній території, можуть адаптуватися в різних геологічних, географічних і ґрунтових умовах середовища проживання. Зростають серед своїм, і інших напрямів. Отже, виникає «партнерство» невипадково — либонь кожне має було відвоювати собі життєвий простір, підкоритися сильнішим видам чи опанувати вже залюдненої територією. Як об'єкти дослідження я вибрав флору урбанізованої екосистеми. Нині у містах під впливом різних антропогенних чинників відбувається зміна природних умов оточуючої середовища, отже, і зміна самих видів рослин, їх складу і співвідношення. До поширеним антропогенним чинникам за умов урбанізованих екосистем ставляться такі: вплив шкідливих викидів заводів і фабрик, автомобільного транспорту, відходів великих міст та інших. Отже, досліджуючи флору урбанізованих територій можна зробити висновок про стан різних видів рослин, їх складу і соотношения.

1. Природно-кліматичні умови досліджуваної местности.

Природно-кліматичні умови досліджуваної місцевості визначаються чотирма чинниками: Сонячної радіацією, розташуванням стосовно океанами, атмосферної циркуляцією і характером підстильної поверхні. Для кожної місцевості характерно певну кількість тепла, пов’язаного з широтою місцевості. Край лежить у в північно-західній частині Північного Кавказу. Кількість тепла північ від краю — 115, але в півдні - 120 ккал/кв. див., у період сумарна радіація становить 48 й узимку до 12 ккал/кв. див., крім зимового періоду, в усі сезони має місце позитивний теплової баланс — більш 45 ккал/кв. див., висота сонця взимку менш 30 градусів. З березня вересень — більш 45 градусів. У низинах найбільш активна ультрафіолетова радіація. Тривалість сонячного сяйва 2200−2400 год. на рік, що у 800−900 більше, ніж у Москві. Віддаленість від океану визначає так звану «континентальність» клімату, вираженої, передусім, в величині коливання температури протягом року. У нашому краї має велику вплив близькість Чорного і Азовського морів. Характер циркуляції атмосфери тут дуже сложный.

По геоморфологии територію краю поділяє ріка Кубань на 2 частини: північна — типова рівнина. До річки Кубань із півночі грунт має широку зональність. Тут переважають грунту рівнинних степів. Їх площа становить 4,8 млн. га. основні типи грунтів — чорноземи выщелоченные малогумусовые надпотужні. По географічним розташуванням район перебуває у зоні лісостепу. Але постійний або періодичне перезволоження перешкоджає розвитку рослинності. Тут сформувався особливий тип лугово-болотной рослинності. У цьому вся районі панують співтовариства тростини звичайного, рогоза широколистного. І з рослин утворює свої «чисті» співтовариства, в яких живуть решта видів рослин, зустрічаються водорості. Крім тростини, тут ростуть осока берегова, горець земноводний і інші рослини, лежить на поверхні й у товщі води — ряска, рдесты, хара.

2. Мету й завдання работы.

Мета: Вивчити видовий склад флори. Завдання: 1. Встановити співвідношення систематичних груп рослин, у складі флори. 2. Дати повну характеристику відзначеним видам. 3. З’ясувати видове розмаїтість бур’янистих рослин. 4. Визначити розмаїтість у складі флоры.

3. Методика исследований.

Площа досліджуваної урбоэкосистемы міста Краснодара 8,4га. Від загальної площі екосистеми під житлові забудови зайнято 50%, під дороги — 35%, їх під грунтові - 10% і 25% асфальтовані. Газони становлять 15% від усієї площі екосистеми. Розташування екосистеми за такими вулицями: 1. Із заходу Схід — вул. Ковальова — вул. Тургенєва. 2. З півночі на південь — вул. Яна-Полуяна — вул. Атарбекова. Екосистема досліджувалася в ранневесенний і весняно-літній период.

5. Филогенетический аналіз флоры.

З проведених досліджень можна сказати, що прибрежно-водная флора різноманітна по видовому складу. У результаті антропогенного впливу дана флора бідна водними рослинами. Флора досліджуваного співтовариства представлена такими сімействами растений:

4.4. Двудольные.

4.5. Однодольные.

4.6. Аналіз системного складу флоры.

У досліджуваної екосистемі було систематизована 100 рослин, з 23-х сімейств, у тому числі 20 сімейств належить до класу двочасткових, а 3 сімейства до класу однодольных. Серед двочасткових переважають за кількістю видів такі сімейства: Астровые; Бобові; Губоцветные; Крестоцветные; У тому числі переважають сміттєві і медоносні рослини, зустрічаються лікарські та отрутні рослини. З однодольных рослин найбільше має сімейство Мятликовых. Інші сімейства представлені з вигляду. Зустрівся рідкісний вид -Канареечник тростниковый.

5. Сегетельные і рудеральные рослини у складі флоры.

6. Интродуцированные види растений.

6.1. Древесно-кустарниковые растения.

З трав’янистих рослин є лише ячмінь звичайний, який потрапив у нашу флору із Тібету, і навіть соняшник клубненосный із Південної Америки. Загалом интродуценты представлені такими сімействами: Бобовими; Маслиновыми; Горіховими; Астровыми; Злакові; У багатьох їх батьківщина — Північна Америка. Використовуються як декоративні, для насадження лісосмуг, вертикального озеленення як і кормові растения.

7. Адвентивные виды.

Вывод.

Флора Краснодарського краю багата й розмаїта, і має близько 6 тис. видів. У досліджуваної екосистемі було виявлено понад 100 видів рослин з 27 сімейств. Серед цих сімейств переважали такі: Астровые; Крестоцветные; Губоцветные; Бобові; Розоцветные; Мятликовые. Безліч рослин з цих сімейств мають важливе лікарський і кормове значення, також трапляються сміттєві і медоносні рослини. Деякі види рослин використовуються людиною в господарську діяльність, деякі вирощують як декоративні. З сегетальных і рудеральных рослин, у складі флори екосистеми переважають такі сімейства: Астровые; Бобові; Крестоцветные. Интродуцированных видів зустріли трохи, вони було винесено такими семействами:

Бобовими; Маслиновыми; Горіховими; Астровыми; Злакові. Найчастіше їх використовують як декоративні, для насадження лісосмуг, як кормові. З адвентивных видів рослин зустріли: Мелколепестник канадський і амброзія полынолистная з сімейства астровые.

Останнім часом у зв’язку з сильної антропогенної навантаженням, особливо у великих містах, деяких видів рослин відбувалися рідко і він занесені в Червону книгу.

«Визначник вищих рослин північно-західного Кавказу та предкавказья», Косенка І.С., Москва 1970 р. «Методологічні вказівки з визначення найважливіших видів рослин флори Кубані для студентів всіх факультетів біологічних спеціальностей», Шнуркова Т. В., Корунчикова В. В., Швыдкая Н. В., Чукуриди С. С., Памазанова Ю. П., Краснодар 2000 р. «Екологія вищих водних рослин», Кокин К. А., Москва: Видавництво МДУ, 1982 г. «Систематика вищих рослин». Практичний курс. Сергієвська Є.В., СанктПетербург, 1998 р. «Атлас-определитель вищих рослин», Новиков І.А., Москва, 1991 рік. «Атлас по описової морфології вищих рослин», Федоров А. А., Цеглярів М.Э., Артюшенко З. Г., Москва-Ленинград 1956 рік. «Лікарські рослини Краснодарського краю», Харакоз М. Ф., Краснодар, 1980 год.

———————————- [pic].

Показать весь текст

Заполнить форму текущей работой