Будова промислового генератора

У великих промислових генераторах обертається саме електромагніт, який є ротором, а обмотки, в яких наводиться ЕРС, укладені в пазах статора і залишаються нерухомими. Справа в тому, що підводити струм до ротора чи відводити його з обмотки ротора в зовнішнє коло доводиться за допомогою ковзних контактів. Для цього до ротора приладнують контактні кільця, приєднані до кінців його обмотки (мал.2). Нерухомі пластини — щітки — притиснуті до кілець, зв’язують обмотку ротора із зовнішнім колом. Сила струму в обмотках електромагніту, який створює магнітне поле, значно менша `від сили струму, що його віддає генератор у зовнішнє коло. Тому струм, який генерується, зручніше знімати з нерухомих обмоток, а через ковзні контакти підводити порівняно слабкий струм до обертового електромагніту. Цей струм виробляється — окремим генератором постійного струму (збудником), встановленим на тому самому валу.

У малопотужних генераторах магнітне поле створюють обертові постійні магніти. Тоді кільця і щітки взагалі не потрібні. Виникнення ЕРС у нерухомих обмотках статора пояснюється збудженням у них вихрового електричного поля, що виникає внаслідок зміни магнітного потоку під час обертання ротора.

Сучасний генератор електричного струму — це велика споруда з мідних проводів, ізоляційних матеріалів і сталевих конструкцій. Розміри важливіших деталей досягають кількох метрів, але виготовляють ці деталі з точністю до міліметра. У природі немає такого поєднання рухомих частин, які могли б виробляти електричну енергію так економічно і неперервно.

Електрогенератори, які працюють з гідротурбінами, називають гідрогенераторами, а ті, що працюють з паровими турбінами, — турбогенераторами.