Реформа оттепели

ЗАПРОВАДЖЕННЯ. ВИБІР МНОЮ ТЕМИ РЕФЕРАТУ «ВІДЛИГА «РЕФОРМИ І РЕОРГАНИЗАЦИя ГРОМАДСЬКОЇ ЖИТТЯ «ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ ТИМ, щО НЕ СМОТРя НА ДОСТАТОчНУЮ «ЗАЕЗЖЕННОСТЬ «ДАНОЇ ТЕМИ І ДОСИТЬ СПЕКУЛяТИВНОЕ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ У ПОСТПЕРЕСТРОЕчНЫЕ ЧАСИ, ВОНА ОчЕНЬ ЦІКАВА І ПРИВАБЛЮЄ МЕНя У ПЕРШУ ОчЕРЕДЬ НЕБУВАЛИМ, ПРОТИВОРЕчИВЫМ, ІНОДІ НАВІТЬ ВЗАИМОИСКЛЮчАЮЩИМ РяДОМ ИСТОРИчЕСКИХ ПОДІЙ І КАТАКЛІЗМІВ НА НЕВЕЛИЧКОМУ І ЗАМКНУТОМУ ВІДРІЗКУ ИСТОРИчЕСКОГО ТИМЧАСОВОГО ПРОЦЕСУ. САМЕ ТАКАя ПОСЛІДОВНІСТЬ ПОДІЙ ВИЗНАЧИЛА ПОДАЛЬШЕ НАПРЯМ РАЗВИТИя І УКЛАДУ чЕЛОВЕчЕСКОГО СУСПІЛЬСТВА, ЯКИЙ ЖИВЕ НА ТЕРИТОРІЇ НИНІ ЗВАНОЇ СНГ.

ЗАДАЧИ. 1. ПОКАЗАТИ ПРИчИНЫ ВОЗНИКНОВЕНИя ПОТРЕБИ РЕФОРМ. 2. ДАТИ РОЗГОРНУТУ ХАРАКТЕРИСТИКУ НАчАЛА ПРОЦЕСУ «ВІДЛИГУ ». 3. ОХАРАКТЕРИЗУВАТИ ПЕРИПЕТІЇ БОРОТЬБИ ЗА ВИЩУ ВЛАДА. 4. ОПИСАТЬ РЕЗУЛЬТАТИ «ВІДЛИГУ «У РАЗЛИчНЫХ ОБЛАСТяХ ДЕРЖАВНОЇ І ГРОМАДСЬКОЇ ЖИЗНИ.

ГЛАВА 1. СМЕРТЬ СТАЛІНА І «ЗМОВА БЕРІЇ «.

5 БЕРЕЗНЯ 1953 РОКУ ПОМЕР СТАЛІН .ВІДСУТНІСТЬ НАДЕЖНОГО, ЛЕГІТИМНОГО МЕХАНІЗМУ ПЕРЕДАчИ ВЛАДИ ВИКЛИКАЛО ТРИВАЛИЙ ЇЇ КРИЗА, ГОСТРУ БОРОТЬБУ ЗА ВОЛОДІННЯ НЕЮ. У ПЕРІОД СТАЛІНСЬКОГО ПРАВЛЕНИя ПАРТИя, КОТОРАя ТОДІ ОФІЦІЙНО ОПРЕДЕЛяЛА РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА, НА ДІЛІ БУЛА ВО ЩО СВІДЧИТЬ ВІДТИСНУТА ВИКОНАВЧИМИ, НАСАМПЕРЕД РЕПРЕСИВНИМИ ОРГАНАМИ, А РЕАЛЬНАя ВЛАДА БУЛА СОСРЕДОТОчЕНА НЕ ТІЛЬКИ У ТИХ АБО ІНШИХ ПОЛИТИчЕСКИХ ІНСТИТУТАХ, СКІЛЬКИ ЛИчНО У РУКАХ СТАЛІНА. У РЕЗУЛЬТАТІ СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ МІЖ ПРЕТЕНДЕНТАМИ НА ВЛАДА ОПРЕДЕЛяЛОСЬ НЕ ТІЛЬКИ ЇХ ПОСТАМИ, А Й БЛИЗЬКІСТЮ До ПОКІЙНОМУ ДИКТАТОРУ, ЛИчНЫМИ СВяЗяМИ СЕРЕД ПАРТІЙНОДЕРЖАВНОЇ І ВОЄННОЇ ЕЛІТИ. ДОЛІ ДВУХСОТМИЛЛИОННОГО НАРОДУ ВИРІШУВАЛИСЯ ЗА ЙОГО СПИНОЮ НЕВЕЛИЧКОЇ КУчКОЙ ОСІБ, ЯКІ ПРАВИЛИ КРАЇНОЮ ВІД ЙОГО ИМЕНИ.

ОФІЦІЙНО ПІСЛЯ СМЕРТІ СТАЛІНА ДО ВЛАДИ НАСТАВ ТАК ЗВАНЕ КОЛЕКТИВНЕ КЕРІВНИЦТВО, НАЙБЛИЖЧЕ ОТОЧЕННЯ ДИКТАТОРА — Г. М. МАЛЕНКОВ, В.М. МОЛОТІВ, Л. П. БЕРИя, М.С. ХРУЩОВ, Л. КАГАНОВИч, А.І. МИКОяН, Н.А. БУЛГАНІН, К.Є. ВОРОШИЛОВ. АЛЕ ИСХОДя ІЗ СЛОЖИВШЕГОСя СООТНОШЕНИя СИЛ, БОРОТЬБА ЗА ВЛАДА РОЗГОРНУЛАСЯ СЕРЕД «МОЛОДОГО «ПОКОЛЕНИя, ЯКИЙ ПОТРАПИВ У БЕЗПОСЕРЕДНЄ ОТОЧЕННЯ СТАЛІНА У 30-ТІ РОКИ .ЗА ЧАС ПРОВЕДЕННЯ БОРОТЬБИ ВИЗНАЧИЛИСЯ ТРИ КЛЮчЕВЫЕ ПОСТАТІ: МАЛЕНКОВ, БЕРИя І ХРУЩОВ. ХАРАКТЕРНО, щО ХОТя ПРАКТИчЕСКИ ВСЕ чЛЕНИ «КОЛЕКТИВНОГО КЕРІВНИЦТВА «ВИСТУПАЛИ ЗА ВНЕСЕННЯ ТИХ АБО ІНШИХ КОРЕКТИВ У ПОЛІТИКУ ДЕРЖАВИ, САМЕ ЦІ ТРОЄ БУЛИ НАЛАШТОВАНІ НАЙБІЛЬШ РЕФОРМИСТКИ. РАЗВЕРНУВШАяСя БОРОТЬБА БУЛА ОБ'ЄКТИВНО І БОРОТЬБОЮ ЗА ВИБІР ВАОИАНТА ГРОМАДСЬКИХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ.

УСПАДКУВАВШИ ТРАДИЦІЙНО ВАЖЛИВИЙ — ПІСЛЯ ЛЕНІНА І СТАЛІНА — ПОСТ ГЛАВИ УРЯДУ, МАЛЕНКОВ ВИСТУПАВ ПОНАчАЛУ РАЗОМ ІЗ БЕРІЄЮ І МАВ ПОТУЖНИМИ РЫчАГАМИ ВЛАДИ. ПРЕДСЕДАТЕЛЬСТВУя НА ЗАСЕДАНИяХ ПРЕЗИДІЇ ЦК, МАЛЕНКОВ ФАКТИчЕСКИ ОКАЗАЛСя ПЕРШИМ ОБЛИЧЧЯМ І У ПАРТІЇ. ОДНАК І ВІН, ТА ЙОГО БІЛЬШЕ СЛАБКИЙ ТОДІ КОНКУРЕНТ ХРУЩОВ, І ВСЕ «КОЛЕКТИВНЕ КЕРІВНИЦТВО «БОяЛИСЬ І НЕНАВИДІЛИ БЕРІЮ, чУВСТВУя ИЗ-ЗА НЬОГО ПЕВНУ ХИТКІСТЬ СВОГО ПОЛОЖЕНИя.

" СПРАВА БЕРІЇ «ДО ЦИХ ПІР яВЛяЕТСя САМИМ ТАЄМНИЧИМ З УСІХ «ПАЛАЦЕВИХ ПЕРЕВОРОТІВ «ПОСЛЕСТАЛИНСКОГО ПЕРІОДУ. СПІРНОЮ яВЛяЕТСя ТА ЙОГО ЛИчНАя ПОЗИЦИя. ТРАДИЦИОНААя І НАЙБІЛЬШ ЗАПУТАННАя ВЕРСИя ГОВОРИТЬ, щО БЕРИя ГОТУВАВ ЗМОВА З МЕТОЮ УСТАНОВЛЕНИя ЛИчНОЙ ДИКТАТУРИ. ПО ДРУГИЙ ВЕРСІЇ, БЕРИя ПОНОМАЛ, щО НА ПОСАДІ НАСТУПНИКА СТАЛІНА ЙОГО НЕ ПІДТРИМАЄ НІ РЕШТА КЕРІВНИЦТВО, НІ АРМИя І НЕ СТРЕМИЛСя БЕЗПОСЕРЕДНЬО До ВСТАНОВЛЕННЮ ВІДКРИТОЇ ЛИчНОЙ ДИКТАТУРИ. ВІН, ЗДАВАЛОСЯ, ПЕРЕКОНАВ МАЛЄНКОВА І ХРУЩОВА, щО ЙОГО ЗАДОВОЛЬНИЛА Б РОЛЬ ДРУГОГО ОБЛИЧЧЯ, Т. ЗВ «СІРОГО КАРДИНАЛА ». ЗВІДСИ ВИХІД БОРОТЬБИ ЗА ВЛАДА ЗАЛЕЖАВ, До КОМУ ІЗ ДВОХ ЛІДЕРІВ — МАЛЄНКОВА АБО ХРУЩОВУ — ОКОНчАТЕЛЬНО ПРИМКНЕ БЕРИя. ОСТАННІЙ, ПЕВНЕ ДОПУСТИВ ПРОСчЕТ. ЗАТЕяВ ПОДВІЙНУ ГРУ, БЕРИя ДАВ ПРИВІД ЗАПІДОЗРИТИ СЕБя У «НЕВІРНОСТІ «І У ПІДГОТОВЦІ ВЛАСНОЇ ДИКТАТУРИ, щО І ВИРІШИВ ЙОГО ДОЛЮ. ІСНУЄ І ДРУГАя ВЕРСИя — Про БЕРІЇ - РЕФОРМАТОРІ, ПОКАРАНОМУ нІБИТО НОМЕНКЛАТУРОЮ ЗА СПРОБУ МАСШТАБНИХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ.

ПОСЛЕДНяя ВЕРСИя ВЫГЛяДИТ НАЙМЕНШ ПЕРЕКОНЛИВОЮ. ХОТя ПІСЛЯ СМЕРТІ СТАЛІНА БЕРИя У ТАНДЕМІ З МАЛЕНКОВЫМ СПРАВДІ ВИСТУПИВ З НАЙБІЛЬШ РАДИКАЛЬНИМИ ПРЕДЛОЖЕНИяМИ. ВІН ЛУчШЕ ІНШИХ ЗНАВ СВІТ «БОЛЬОВІ ТОчКИ «СИСТЕМИ, До НЬОГО чЕРЕЗ ОРГАНИ БЕЗПЕКИ Б СТІКАЛАСЯ ИНФОРМАЦИя Про те, щО ОСОБЛИВО НЕ НРАВИТЬСя НАРОДУ. НО НЕ БІЛЬ ЗА ДЕРЖАВУ БУЛА ПРИчИНОЙ ЙОГО ДЕяТЕЛЬНОСТИ. ЯКЩО І МОЖНА БУТИ У чИМОСЬ ВПЕВНЕНИМ, ТАК ЦЕ У ПОВНОМУ АМОРАЛИЗМЕ БЕРІЇ. ПО ВИДИМОМУ ВІН ПОСчИТАЛ, щО ДЛя ВІДМИВАННЯ КРИВАВОГО ІМІДЖУ НЕОБХІДНО ВСячЕСКИ ОТМЕЖЕВАТЬСя ВІД СТАЛИНЩИНЫ.

НАСАМПЕРЕД БЕРИя РАЗОМ ІЗ МАЛЕНКОВЫМ ВИСТУПИЛИ ПРОТИ ПРОДОЛЖАВШЕГОСя КУЛЬТА ЛИчНОСТИ СТАЛІНА. У РЕЗУЛЬТАТІ ИМя ВОЖДя, НЕЗАБАРОМ ПІСЛЯ ПОХОРОН, НАчИНАЕТ ИСчЕЗАТЬ ЗІ СТОРІНОК ГАЗЕТ І ЖУРНАЛІВ. ПІЗНЄ, НА ЛИПНЕВОМУ (1953 Р.) ПЛЕНУМІ ЦК, БЕРІЇ БУЛО ВМЕНЕНО У ПРОВИНУ, щО «У ПЕРШІ ДНІ ПІСЛЯ СМЕРТІ ТОВАРИШІ СТАЛІНА ВІН БОРОВСЯ ПРОТИ КУЛЬТА ЛИчНОСТИ «І щО ВІН «ХОТІВ ПОХОВАТИ ИМя ТОВАРИШІ СТАЛІНА » .

БЕРИя ПРЕДПРИНяЛ КРОКИ ПО ДЕЯКОМУ СМяГчЕНИЮ РЕПРЕСИВНОЇ СИСТЕМИ. ПО ЙОГО ІНІЦІАТИВОЮ 27 БЕРЕЗНЯ 1953 РОКУ БУВ ПРИНяТ УКАЗ ПРО АМНІСТІЇ, ПО ЯКОМУ ПІДЛЯГАЛИ ВИЗВОЛЕННЮ 1 МЛН. 184 ТИС. чЕЛОВЕК.

БУДУчИ ПЕРШИМ ЗАСТУПНИКОМ ПРЕДСЕДАТЕЛя РАДИ МІНІСТРІВ СРСР, БЕРИя ПЫТАЛСя ПРОВЕСТИ РяД ЭКОНОМИчЕСКИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ. РЕАЛИСТИчЕСКИ ОЦЕНИВАя ВЕЛИКОДЕРЖАВНУ СТАЛІНСЬКУ НАЦІОНАЛЬНУ ПОЛІТИКУ, ЯКА ПРИЗВЕЛА До УСКЛАДНЕННЯ МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ПРОТИВОРЕчИЙ, А ГОЛОВНЕ ЗМІЦНИТИ ПОЗИЦІЮ СЕРЕД НАЦКАДРОВ, БЕРИя ЗАПРОПОНУВАВ ВЕРНУТЬСя До «ЛЕНІНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ КОРЕНІЗАЦІЇ «ПАРТІЙНОГО І ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ РЕСПУБЛІК. БЕРИя ТАКОЖ ВИСТУПАВ ПРИБІЧНИКОМ ПЕРЕРАСПРЕДЕЛЕНИя ВЛАДНИХ ПОЛНОМОчИЙ ВІД ПАРТІЙНИХ ОРГАНІВ До ГОСУДАРСТВЕННЫМ.

26 ИЮНя 1953 РОКУ НА ЗАСІДАННІ ПРЕЗИДІЇ РАДИ МІНІСТРІВ СРСР БУВ ЗРОБЛЕНО АРЕШТ БЕРІЇ. ХРУЩОВ З ЧИМАЛИМ РИЗИКОМ ДЛя СЕБя ЗУМІВ ЗГУРТУВАТИ ВСЕ ВИЩА КЕРІВНИЦТВО ПРОТИ БЕРІЇ І ПРИВЛЕчЬ НА СВОЮ БІК АРМІЮ. ПІСЛЯ НЕТРИВАЛОГО СЛЕДСТВИя У ГРУДНІ 953 Р. БЕРИя БУВ ЗАСУДЖЕНИЙ І РАССТРЕЛяН ЯК «ВОРОГ КОММУНИСТИчЕСКОЙ ПАРТІЇ І РАДЯНСЬКОГО НАРОДУ » .

АЛЬТЕРНАТИВА БЕРІЇ НЕ МОГЛА ПЕРЕМОГТИ, Т. К СТРАХ ПЕРЕД БЕРІЄЮ ЩО МАВ РЕНОМЕ ПАЛАчА, ВІДНОВЛЮВАВ ПРОТИ НЬОГО ВСЕ КЕРІВНИЦТВО КРАЇНИ І ПОЗБАВЛЯВ ЙОГО МАСОВОЇ ПІДТРИМКИ, А ЙОГО ПОЗИЦІЇ У ОРГАНАХ ДЕРЖБЕЗПЕКИ БУЛИ ПОХИТНУЛИСЯ У ОСТАННІ РОКУ СТАЛІНА. До ТОМУ Ж, НАРОД У ЦІЛОМУ НЕ БУВ ГОТОВИЙ До РАДИКАЛЬНОМУ ПЕРЕТВОРЕННЮ СУСПІЛЬСТВА, А ПРЕДЛАГАВШИЕСя БЕРІЄЮ НОВАЦІЇ У МАСОВОМУ СВІДОМОСТІ ІДЕНТИФІКУВАЛИ У МАСОВОМУ СВІДОМОСТІ ІДЕНТИФІКУВАЛИ НЕ З НИМ, А ЗІ ВСІМ ПОСЛЕСТАЛИНСКИМ КЕРІВНИЦТВОМ. ОСТАННЄ ДАЛО МОЖЛИВІСТЬ МАЛЄНКОВА І ХРУЩОВУ ПРОДОВЖИТИ РЕФОРМЫ.

ТАКИМ ЧИНОМ, СМЕРТЬ І.В. СТАЛІНА ВІДКРИЛА НОВИЙ ПЕРІОД У ІСТОРІЇ КРАЇНИ, ОТЛИчИТЕЛЬНОЙ рИСОЮ ЯКОГО БУЛА ЛИБЕРАЛИЗАЦИя РЕЖИМУ. ЗВІДСИ І НАЗВА — «ВІДЛИГА » .

ГЛАВА 2. ПЕРЕДУМОВИ ВОЗНИКНОВЕНИя РЕФОРМ.

ТРЕБА СКАЗАТЬ, щО ПОНИМАНИЮ ПРОТИВОРЕчИВОСТИ І ЗНАчИМОСТИ ЕПОХИ СЛУЖИТЬ ТОЙ ФАКТ, щО ЦЕ БУЛИ ПЕРШІ СПРОБИ РЕФОРМИРОВАНИя ТОТАЛІТАРНЕБЮРОКРАТИчЕСКОЙ СИСТЕМИ І ПРОВОДИЛИСЯ ВОНИ ЛЮДЬМИ, яВЛяВШИМИСя ПРОДУКТОМ ЦІЙ СИСТЕМЫ.

МІФ Про ВЕЛИКОМУ ВОЖДЯ НАРОДІВ ОСТАВАЛСя У НЕДОТОРКАННОСТІ І У ГРУДНІ 1954 Р. ШИРОКО ОТМЕчАЛОСЬ 75-РІЧЧЯ ЗІ ДНя РОЖДЕНИя І.В. СТАЛІНА. АКЦІЇ ПО ПОДОЛАННЮ КУЛЬТА ВСЕ БІЛЬШЕ ВІДРИВАЛИСЯ ВІД СУБ'ЄКТА. ТАКАя СИТУАЦИя БУЛА чРЕВАТА СЕРЙОЗНИМИ ПОЛИТИчЕСКИМИ ОСЛОЖНЕНИяМИ І ПОЛУчИЛА СВОЄ ВИРІШЕННЯ НА ХХ З'ЇЗДІ КПРС У ЛЮТОМУ 1956 Р. У ДОПОВІДІ ПЕРШОГО СЕКРЕТАРя ЦК М.С. ХРУЩОВА «Про КУЛЬТІ ЛИчНОСТИ ТА ЙОГО ПОСЛЕДСТВИяХ ». ВПЕРШЕ МАСОВІ РЕПРЕСІЇ БУЛИ СВяЗАНЫ З ІМ'ЯМ СТАЛІНА. НАСТУПНИМ АКТОМ РАЗВЕНчАНИя ІДОЛА СТАЛО СПЕЦІАЛЬНЕ ПОСТАНОВА ЦК Про НЕДОЦІЛЬНІСТЬ ПОДАЛЬШОГО ПРЕБЫВАНИя У МАВЗОЛЕЇ САРКОФАГА З ТРУНОЮ І.В. СТАЛІНА .

ВСЕ ЦІ СОБЫТИя ПОСЛУЖИЛИ НАчАЛО КАРДИНАЛЬНИМ ПЕРЕМЕНАМ У ГРОМАДСЬКОМУ СВІДОМОСТІ, СТАВ РАСШАТЫВАТЬСя «НАРІЖНИЙ КАМІНЬ «У ФУНДАМЕНТІ ТОТАЛІТАРИЗМУКОНТРОЛЬ ВЛАДИ НАД ДУХОВНОЇ ЖИТТЯМ І ЧИНОМ ДУМОК ЛЮДЕЙ. ПРОЦЕС СТАВ НЕОБОРОТНИМ. ОДНОЧАСНО З ПОЛІТИКОЮ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ УРЯД ПІДГОТУВАЛО ОчЕРЕДНУЮ «ПРОГРАМУ ВЕЛИКИХ ЗВЕРШЕНЬ », ЩО ОБІЦЯЛА ДОСТАТОК МАТЕРІАЛЬНИХ І ДУХОВНИХ БЛАГ ВЖЕ НИНІШНЬОМУ ПОКОЛІННЮ РАДЯНСЬКИХ ЛЮДЕЙ. НАЦІЛЕНІСТЬ НА ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ, НА ДЕМОКРАТИЗАЦІЮ СУСПІЛЬСТВА, У ТЕ чИСЛІ НА ПЕРЕРОСТАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПАРВЛЕНИя У ГРОМАДСЬКА САМОВРЯДУВАННЯ, ДОДАЛО ДРУГЕ ДИХАННЯ КОМАНДНО-АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМІ, ПОРОЖДАя НОВІ ІЛЮЗІЇ У ШИРОКИХ ВЕРСТВ НАРОДА. НОМЕНКЛАТУРНОЕ МИФОТВОРчЕСТВО НАКЛАЛОСЯ НА ВИХОВАНУ З ДИТИНСТВА У РАДЯНСЬКИХ ЛЮДЕЙ ВІРУ У «СВІТЛЕ МАЙБУТНЄ «І ПОРОДИЛО ОСТАННІЙ У РАДЯНСЬКОЇ ІСТОРІЇ І НЕБУВАЛИЙ СПЛЕСК ЕНТУЗІАЗМУ СЕРЕД НАСЕЛЕНИя. ЭТО ЗНАЙШЛО ОТРАЖЕНИЕ У МОЛОДІЖНИХ БУДОВАХ ПО КОМСОМОЛЬСЬКИМ ПУТІВКАХ, ОСВОЄННІ ЦЕЛИНЫ, У РУСІ «БРИГАД КОММУНИСТИчЕСКОГО ПРАЦІ «. ОДНАК РАЗОМ ІЗ ТИМ СТАЛИ ПОяВЛяТЬСя ПАРОСТКИ ПОЛИТИчЕСКОГО ИНАКОМЫСЛИя СЕРЕД ИНТЕЛЛИГЕНЦИИ.

ВЕЛИКЕ УВАГА УДЕЛяЛОСЬ РОЗВИТКУ ІНШИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ПРАЦЮВАЛИ У ОСНОВНОМУ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ МІСЦЕВИХ СОВЕТОВ: УЛИчНЫЕ І КВАРТАЛЬНІ КОМИТЕТЫ, ГРОМАДСЬКІ КОМИССИИ СОДЕЙСТВИя МІЛІЦІЇ, БАТЬКІВСЬКІ ПОРАДИ ПРИ ШКОЛАХ І ДР. У НИХ ЗАРОДЖУВАЛИСЯ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНАЛЬНОГО САМОУПРАВЛЕНИя, АЛЕ ВСЕ ВОНИ ПЕРЕБУВАЛИ ПІД ПАРТІЙНОДЕРЖАВНИМ КОНТРОЛЕМ.

ТАКИМ ЧИНОМ, ВЖЕ У СЕРЕДИНІ 50-Х РОКІВ БУЛА ПРОВЕДЕНА НЕКОТОРАя ЛИБЕРАЛИЗАЦИя СУЩЕСТВОВАВЕЙ У КРАЇНІ ТОТАЛІТАРНІЙ СИСТЕМИ. АЛЕ ПРЕДПРИНяТЫЕ ЗАХОДИ НОСИЛИ У ЦІЛОМУ ПЕРЕХІДНИЙ ХАРАКТЕР. РОЗМАХ І СПРЯМОВАНІСТЬ НАСТУПНИХ КРОКІВ ЗАЛЕЖАЛИ ЯК ВІД ХРУЩОВА, ТАК І ВІД РОЗКЛАДУ СИЛ У КЕРІВНИЦТВІ, А ОТчАСТИ — І ВІД РЕАКЦІЇ СУСПІЛЬСТВА НА ВЖЕ ЗДІЙСНЕНІ ЗАХОДИ І ВИСУНУТІ ЛОЗУНГИ.

ГЛАВА 3. ПЕРИПЕТІЇ БОРОТЬБИ ЗА ВЛАДА І ПОЛІТИКИ РЕФОРМ.

РІШУЧІ ДЕЙСТВИя ХРУЩОВА ПО РАЗОБЛАчЕНИЮ СТАЛІНА І ШВИДКИЙ ЗРОСТАННЯ ЙОГО ЛИчНОГО ВЛИяНИя СПРИЯЛИ СКЛАДАННЮ У КЕРІВНИЦТВІ АНТИХРУЩЕВСКОЙ ОПОЗИЦІЇ, ПІЗНЄ НАЗВАНОЇ «АНТИПАРТІЙНІЙ ГРУПОЮ ». У ДІЙСНОСТІ ОППОЗИЦИОННАя ГРУПА НЕ БУЛА АНТИПАРТІЙНІЙ. БІЛЬШЕ ТОГО, ЇЇ НЕЛЬЗя СчИТАТЬ І ПОВНІСТЮ ПРОСТАЛИНСКОЙ. КРІМ «КОСТяКА «ГРУПИ — МАЛЄНКОВА, МОЛОТОВА. КАГАНОВИчА — ВНЕЕ ВХОДИЛИ АБО СКЛОНяЛИСЬ До ЇЇ ПІДТРИМКУ САМІ РІЗНІ І НЕ ЩО ЖИВИЛИ ПО БІЛЬШОЇ чАСТИНИ ВЗАЄМНІ СИМПАТІЇ ЛЮДИПЕРВУХИН, САБУРОВ, ШЕПИЛОВ, ВОРОШИЛОВ, БУЛГАНІН. ЇХ ОБ'ЄДНАЛИ НЕ ТІЛЬКИ БОяЗНЬ ПОДАЛЬШИХ РАЗОБЛАчЕНИЙ, АБОЛЕЕ КОНСЕРВАТИВНИЙ У ЦІЛОМУ НАСТРІЙ І НЕЗГОДУ З ХРУЩОВИМ ПО ОКРЕМИМ ВОПРОСАМ КОНКРЕТНОЇ ПОЛІТИКИ. НАСАМПЕРЕД чЛЕНІВ ГРУПИ СПЛАчИВАЛИ СПРОБИ ХРУЩОВА УТВЕРДИТЬСя У КАчЕСТВЕ ЕДИНОЛИчНОГО ЛІДЕРАБЕЗ «КОЛЕКТИВНОГО КЕРІВНИЦТВА ». ЗДІЙСНЕННЯ ЙОГО ПЛАНІВ ОЗНАчАЛО Б ПОЛИТИчЕСКИЙ КРАХ ЯК ДЛя ВСІХ КОЛИШНІХ СТАЛІНСЬКИХ НАБЛИЖЕНИХ, ТКА І ДЛя ЛЮДЕЙ ВИСУНУТИХ ІМІ НА ВІДПОВІДАЛЬНІ ПАРТІЙНІ І ДЕРЖАВНІ ПОСТЫ .

У ВИРІШАЛЬНУ ФАЗУ БОРОТЬБА ВСТУПИЛА 18 ИЮНя 1957 Р., КОЛИ НА ЗАСІДАННІ ПРЕЗИДІЇ ЦК МОЛОТІВ І МАЛЕНКОВ ЩО ЗНЕНАЦЬКА ПОСТАВИЛИ ПИТАННЯ ЗМІЩЕННЯ ХРУЩОВА З ПОСАДИ ПЕРШОГО СЕКРЕТАРя цк кпрс. ПІСЛЯ ТРИВАЛИХ ДИСКУСІЙ ЦЕ РІШЕННЯ БУЛО ПРИНяТО. ОДНАКО ХРУЩОВ ОТКАЗАЛСя І ЗАЖАДАВ СКЛИКАННЯ ПЛЕНУМУ ЦК. ПЛЕНУМ БУВ СКЛИКАНО І НА НЬОМУ ВСЕ ДЕЙСТВИя ОПОЗИЦІОНЕРІВ БУЛИ ОСУЖДЕНЫ ЯК ФРАКЦІЙНІ. ВСЕ ВОНИ, КРІМ МОЛОТОВА, ПРИЗНАЛИ СВОЇ ПОМИЛКИ. У РЕЗУЛЬТАТІ МАЛЕНКОВ, КАГАНОВИч, МОЛОТІВ І ШЕПИЛОВ БУЛИ ВИВЕДЕНІ ЗІ СКЛАДУ ЦК ТА ЙОГО ПРЕЗИДІЇ. У ПРЕЗИДІЯ БУЛИ ЗАПРОВАДЖЕНІ Л.И. БРЕЖНЄВ, Е.А. ФУРЦЕВА, Ф.Е. КОЗЛІВ І ІНШІ ДЕяТЕЛИ, ПІДТРИМАЛИ ХРУЩЕВА.

УСУНЕННЯ КОНСЕРВАТИВНОЇ, ОТчАСТИ ПРОСТАЛИНСКОЙ ОПОЗИЦІЇ І ПЕРЕТВОРЕННЯ ХРУЩОВА У ЕДИНОЛИчНОГО ЛІДЕРА МАЛО, ЯК НІ ПАРАДОКСАЛЬНО, ВЕСЬМА ПРОТИВОРЕСИВЫЕ ПОСЛЕДСТВИя ДЛя ДОЛЬ «ВІДЛИГУ ». ВТРАТИВШИ ОПОЗИЦІЇ ПРАВОРУЧ, ХРУЩОВ СТАВ ШВИДКО «ЛЕВЕТЬ »: САМЕ З ЦЬОГО БЕРУТЬ НАчАЛО СКАчКИ «ВЕЛИКОГО ДЕСяТИЛЕТИя «І ГУЧНІ КАМПАНІЇ ТИХ РОКІВ. ОДНАК ВЛАСНЕ У ПОЛИТИчЕСКОЙ СФЕРІ ДЕМОКРАТИЗАЦИя БУЛА ТИМЧАСОВО ОСТАНОВЛЕНА.

ОБОЗНАчИВШЕЕСя У 1957;1958 РР. ВІДОМЕ ВІДСТУП ВІД ПОЛІТИКИ ДЕМОКРАТИчЕСКОГО ОБНОВЛЕНИя, ПРОВОДИВШЕЙСя ПІД ЗНАКОМ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ, ОБЪяСНяЛОСЬ ЗАВЕРШЕННЯМ НАчАЛЬНОГО ЕТАПУ ПЕРЕТВОРЕНЬ, ЯКЕ МОЖНА ОХАРАКТЕРИЗУВАТИ У ЦІЛОМУ ЯК ЭМОЦИОНАЛЬНО-КРИТИчЕСКИЙ. НА ОчЕРЕДЬ ДНя СТАЛА ПРОБЛЕМА ПЕРЕХОДУ ВІД «МІТИНГОВОГО ДЕМОКРАТИЗМУ «До ТРИВАЛОЇ ПРАКТИчЕСКОЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ РЕФОРМ. АЛЕ ЦЯ ОБЪЕКТИВНАя ПОТРЕБА У СИЛУ ПОЛИТИчЕСКОЙ І ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ХРУЩОВА БУЛА РЕАЛІЗОВАНА ЇМ У ВИГЛЯДІ ПОДАЛЬШОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВЛАДИ І СПРОБ ГІГАНТСЬКИХ СКАчКОВ До КОММУНИЗМУ.

НА ВНЕОчЕРЕДНОМ ХХI З'ЇЗДІ КПРС БУЛО КОНСТАТОВАНО, щО СОЦІАЛІЗМ У ЗДОБУВ ПОВНЕ І ОКОНчАТЕЛЬНУЮ ПЕРЕМОГУ І ВСТУПИЛ У ПЕРІОД СТРОИТЕЛЬСТВА РОЗГОРНУТОГО КОМУНІЗМУ. ВИКЛИКАНИЙ ТАКИМ ЧИНОМ КОММУНИСТИчЕСКИЙ ЕНТУЗІАЗМ чАСТИНИ МАС ВЛАДИ НАДЕяЛИСЬ ИСПОЛЬЗОВАТЬ У КАчЕСТВЕ НОВОГО ПОТУЖНОГО ДВИЖИТЕЛя, ПОКЛИКАНОГО КОМПЕНСУВАТИ ОБНАРУЖИВШИЕСя ЭКОНОМИчЕСКИЕ ТРУДНОЩІ, ПРОБУКСОВКУ СТВОРЕНОГО НЕДАВНО МЕХАНІЗМУ ХОЗяЙСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИя. ЗАПУСК НА ОРБІТУ ПЕРШОГО У СВІТІ КОСМОНАВТА У 1961 Р. ЯК БИ ПОДКРЕПЛяЛ ВПЕВНЕНІСТЬ У ТЕ, щО ДЛя РАДЯНСЬКОГО лЮДИНИ НЕПОСИЛЬНИХ ЗАДАч НЕТ.

ГЛАВА 4. ВЛИяНИЕ «ВІДЛИГУ «НА ОБЛАСТІ ГРОМАДСЬКОЇ ЖИЗНИ.

ПРОЦЕСИ ОБНОВЛЕНИя ОХОПИЛИ РАЗЛИчНЫЕ СТОРОНИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА — ПОЛІТИКУ, ЕКОНОМІКУ, СОЦІАЛЬНУ, ДУХОВНУ І МІЖНАРОДНУ СФЕРЫ.

У «ОТТЕПЕЛЬНЫЕ «РОКИ У ИЗМЕНИВШЕЙСя СУСПІЛЬНО ПОЛИТИчЕСКОЙ АТМОСФЕРЕ У НАЙБІЛЬШОЇ СТЕПЕНИ РЕФОРМАТОРСТВО ТОРКНУЛОСЯ СФЕРИ ЕКОНОМІКИ. ОДНАК І ТУТ ЕКСПЕРИМЕНТИ ОГРАНИчИВАЛИСЬ ЖОРСТКИМИ ИДЕОЛОГИчЕСКИМИ РАМКАМИ (ГОСУДАРСТВЕННАя СОЦИАЛИСТИчЕСКАя ВЛАСНІСТЬ, ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ПЛАНУВАННЯ, НЕПРИПУСТИМІСТЬ пРИВАТНОГО ІНТЕРЕСУ І ДР.) І ЗВОДИЛИСЯ У ОСОВНОМ До ГШОСУДАРСТВЕННЫМ ПРОГРАММАМ І РЕОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛЕНчЕСКИХ СТРУКТУР.

ДОСТАТОчНО ДИНАМИчНОЕ РОЗВИТОК ГАЛУЗЕЙ НАРОДНОГО ХОЗяЙСТВА СПРИЯЛО ПОЗИТИВНИМ ЗРУШЕНЬ І У СОЦИАЛЬНОЙ СФЕРІ: ШВИДКИЙ ЗРОСТАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І ПОТРЕБЛЕНИя ТОВАРІВ; СКАСУВАННЯ ВСІХ ВИДІВ ПЛАТИ ЗА ОБУчЕНИЕ, ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПЕНСІЙ ДЛя КОЛГОСПНИКІВ; МАСОВЕ БУДІВНИЦТВО ЖИЛЬя І ДР.

" ВІДЛИГА «НЕ МОГЛА НЕ ОТРАЗИТЬСя І НА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ. СРСР ВІДКРИВАВ ДЛя СЕБя СВІТ І СТАНОВИЛСя ВІДКРИТИМ ДЛя СВІТУ, ВІДБУВАЛИСЯ ВЗАЄМНІ ОБМІНИ ДЕЛЕГАЦИяМИ, МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ, СОСТОяВШИЙСя У 1957 Р. У МОСКВІ МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ МОЛОДІ І СТУДЕНТІВ. КУРС НА МИРНИЙ СПІВІСНУВАННЯ СРСР І ПРИХОД НОВОГО ПОЛИТИчЕСКОГО КЕРІВНИЦТВА У (ЭЙЗЕНХАУЭР, КЕННЕДІ) СПРИЯЛИ ЗНИЖЕННЯ УРОВНя КОНФРОНТАЦИИ.

ЗРОСТАННЯ МОГУТНОСТІ СРСР І СТРІМКЕ РОЗВАЛ КОЛОНІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СТВОРИЛИ БЛАГОПРИяТНЫЕ МОЖЛИВОСТІ ДЛя АКТИВИЗАЦИИ РАДЯНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У «ТРЕТЬОМУ СВІТІ «.СРЕМяСЬ УПРОчИТЬ СВОЇ МІЖНАРОДНІ ПОЗИЦІЇ І РОЗШИРИТИ чИСЛО КРАЇН ЯКІ ЙДУТЬ ПО «НЕКАПИТОЛИСТИчЕСКОМУ «ШЛЯХУ, СРСР НАДАВАВ РяДУ МОЛОДИХ ДЕРЖАВ ЗНАчИТЕЛЬНУЮ ВОЕННО-ПОЛИТИчЕСКУЮ І ЭКОНОМИчЕСКУЮ ДОПОМОГА. У СЕРПНІ 1963 Р. БУЛО ПІДПИСАНО ПЕРШЕ УГОДА ЩОДО ОГРАНИчЕНИЮ СТРАТЕГИчЕСКОГО ОРУЖИя. У ЦІЛОМУ КЛІМАТ МІЖ НАРОДНЫХ ВІДНОСИН ПОТЕПЛЕЛ.

" ВІДЛИГА «СПРИЯЛА БУРХЛИВОМУ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ І НАУКИ. САМЕ У ДУХОВНОЇ СФЕРІ ЛЕДВЕ ЛІ НЕ НАЙБІЛЬШ яСКРАВО ПРОяВИЛИСЬ ДОСТИЖЕНИя І ПРОТИВОРЕчИя, ВЛАСТИВІ ЦІЙ ЭПОХЕ.

НА ЗМІНИ, НАчАВШИЕСя У СУСПІЛЬСТВІ ПІСЛЯ СМЕРТІ СТАЛІНА, ПЕРШИМИ ВІДГУКНУЛИСЯ ПРЕДСТАВНИКИ ЛІТЕРАТУРИ. У 50-Х РОКАХ У ЖУРНАЛАХ ПОяВИЛИСЬ НОВАТОРСЬКІ СТАТТІ У. ОВЕчКИНА, Ф. АБРАМОВА, М. ЛИФШИЦА, А ТАКОЖ ЯКІ Є ШИРОКО ВІДОМИМИ ПРОИЗВЕДЕНИя И. ЭРЕНБУРГА «ВІДЛИГА », У. ПАНОВІЙ «ЧАСИ РОКУ », Ф. ПАНФЬОРОВА «ВОЛГ-МАТІНКА РІКА «І ДР. У НИХ АВТОРИ ВІДІЙШЛИ ВІД ТРАДИЦІЙНОЇ ЛАКУВАННЯ РЕАЛЬНОЇ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У СОЦИАЛИСТИчЕСКОМ СУСПІЛЬСТВІ. ВПЕРШЕ БУВ ПОСТАВЛЕН ПИТАННЯ ЗГУБНОСТІ ДЛя ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ТІЄЇ АТМОСФЕРИ, КОТОРАя СКЛАЛАСЯ У СТРАНЕ.

ПІСЛЯ ХХ З'ЇЗДУ цк кпрс БУЛО КІЛЬКА ОСЛАБЛЕНЕ ИДЕОЛОГИчЕСКОЕ ТИСК І У ОБЛАСТІ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА, ЖИВОПИСИ І КИНЕМОТОГРАФИИ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА «ПЕРЕГИНИ «МИНУЛИХ РОКІВ БУЛА ПОКЛАДЕНО НА СТАЛІНА, БЕРІЮ, ЖДАНОВА, МОЛОТОВА, МАЛЄНКОВА І ДР. ОДНАК САМ ИДЕОЛОГИчЕСКИЙ ДИКТАТ ПАРТІЙНОГО КЕРІВНИЦТВА У ЭТИХ СФЕРАХ СОХРАНяЛСя І ПОЗЖЕ .

ХРУЩОВ ЛУчШЕ нІЖ ХТОАБО ДРУГИЙ, ВИСЛОВЛЮВАВ ВЛАСНИМ ПОВЕДІНКОЮ ОДНУ ІЗ ХАРАКТЕРНИХ чОРТ ТОТАЛІТАРНІЙ СИСТЕМИ — ЗАПЕРЕЧЕННЯ УСЬОГО, щО НЕ МАЄ ПРяМОГО ОТНОШЕНИя До ЗАДАчЕ ПОСТРОЕНИя КОМУНІЗМУ, НЕ ВПИСЫВАЕТСя У ОФІЦІЙНУ ІДЕОЛОГІЮ АБО ЛИчНО НЕПРИяТНО САМОМУ ЛИДЕРУ КРАЇНИ. ТАК ПІСЛЯ ПРЕМ'ЄРИ АМЕРИКАНСЬКОГО МУЗИКАНТА Б. ГУДМЕНА ВІН ЗАяВИЛ, щО ДЖАЗ — ЦЕ НЕ МУЗИКА І НАРОД ЦЬОГО НІКОЛИ НЕ ЗРОЗУМІЄ. А ПОМОТРЕВ КАНКАН НА ОДНІЄЮ З ВТРЕч У ГОЛЛІВУДІ, ХРУЩОВ ОЦІНИВ ЙОГО ТАК: «У ЦЬОМУ ТАНЦІ ДІВЧАТАМ ПРИХОДИТЬСя ЗАДИРАТИ СПІДНИЦІ І ПОКАЗУВАТИ ЗАДНЄ МІСЦЕ І ЦЕЙ ТАНЕЦЬ ПРИХОДИТЬСя ИСПОЛНяТЬ ХОРОШИМ, чЕСНИМ ДІВЧАТАМ …ЦЕ ПОРНОГРАФИя». ВІН ЗАяВЛяЛ, щО ВИСТУПАЄ ЗА МУЗИКУ ИСКЛЮчИТЕЛЬНО ВДОХНОВЛяЮЩУЮ, МАНЛИВУ НА ПОДВИГ РАТНИЙ І НА ПРАЦЯ, щО У «ЛІТЕРАТУРІ І МИСТЕЦТВО ПАРТИя ПІДТРИМУЄ ТІЛЬКИ ТІ ПРОИЗВЕДЕНИя, ЯКІ ВДОХНОВЛяЮТ НАРОД І СПЛАчИВАЮТ ЙОГО СИЛИ» .

АНАЛОГИчНО ОТНОСИЛСя ХРУЩОВ І До ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВУ. ОТСТАИВАя НЕОБХІДНІСТЬ СЛЕДОВАНИя ПРИНЦИПУ «СОЦИАЛИСТИчЕСКОГО РЕАЛІЗМУ», ВІН ОТМЕчАЛ, щО ВСЕ РЕШТА, ХТО АКЦЕНТУЄ УВАГА НА НЕГАТИВНИХ СТОРОНИ ЖИТТЯ, «СУДяТ Про ДІЙСНОСТІ ТІЛЬКИ ПО ЗАПАХІВ ВІДХОЖИХ МІСЦЬ». ТАК ОЦІНЮВАЛИСЯ ПРОИЗВЕДЕНИя Еге. НЕВІДОМОГО, Б. ЖУТОВСКОГО І ІНШИХ МИТЦІВ, СКЛЬПТОРОВ, АРХИТЕКТОРОВ.

ТАКИМ ЧИНОМ, ПОЛІТИКА «ВІДЛИГУ» У ДУХОВНОЇ ЖИТТЯ МАЛА ЦІЛКОМ ПЕВНІ КОРДОНИ. ПРЕОБРАЗОВАНИя У ДУХОВНОЇ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА У 1953 — 1964 РР. БУЛИ, БЕЗУМОВНО, ОчЕНЬ ЗНАчИТЕЛЬНЫМИ. ВОНИ ДАЛИ ТОЛчОК ДУХОВНОМУ ОНОВЛЕННЮ НАРОДУ, ОчИЩЕНИЮ ЙОГО ВІД СТАЛІНСЬКОГО НАСЛЕДИя. ЗМІНИ ЦІ НЕ ЗАВЖДИ БУЛИ ОПУКЛИМИ І ЗРИМИМИ. АЛЕ ВОНИ НАЧЕ ПОДТАчИВАЛИ ТОТАЛІТАРНИЙ РЕЖИМ. У ТІ РОКИ КОЛІЗІЇ У ГРОМАДСЬКОМУ СВІДОМОСТІ БАГАТО БУЛИ СХИЛЬНІ ОБЪяСНяТЬ ВІДМОВОЮ ВІД «ПРИНЦИПІВ», ЗАКЛАДЕНИХ СТАЛИНЫМ. І ЦЕ ТАК. ДЕЯКЕ СМяГчЕНИЕ РЕЖИМУ, ВІДМОВА ВІД МАСОВИХ РЕПРЕСІЙ НЕМИНУЧЕ ВИКЛИКАВ НАчАЛО ЕРОЗІЇ ВСІЄЇ СИСТЕМЫ.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

ТАКИМ ЧИНОМ ІЗ ВИЩЕСКАЗАНОГО МОЖНА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, щО РЕФОРМАТОРСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА ОКАЗАЛСя НЕДОСТАТОчНЫМ ДЛя ОКОНчАТЕЛЬНОГО ВІДХОДУ ВІД ТУПИКОВОЇ ГІЛКИ СВІТОВОГО РАЗВИТИя, БІЛЬШЕ ТОГО, НАВІТЬ ДЛя СОХРАНЕНИя ЛІБЕРАЛЬНИХ ХРУЩОВСЬКИХ ПОРИВІВ. КРОК… НАЗАД БУВ НЕМИНУЧИЙ. АЛЕ ЦЕ БУВ КРОК… НАЗАД До СТАЛІНІЗМУ БЕЗ СТАЛІНА, БЕЗ МАСОВИХ РЕПРЕСІЙ, А ЗНАчИТ, До СИСТЕМІ З ПІДІРВАНИМИ ИДЕОЛОГИчЕСКИМИ І ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМИ КОНСТРУКЦИяМИ. КРОК… НАЗАД ОЗНАчАЛ ЇЇ СТАБІЛІЗАЦІЮ, З НЕМИНУЧІСТЮ ВЕДУЧОГО До ЗАГНИВАННЮ І РОЗПАДУ. ЦІ ПРОЦЕСИ І СКЛАЛИ СОЦІАЛЬНУ СУТЬ 70-Х — СЕРЕДИНИ 80-Х ГОДОВ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ИСТОЧНИКОВ.

1.ВЕРТ М. «ИСТОРИя РАДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВИ, 1900; 1991» М., 1992 Р. 2. ЧЕЛяБИНСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНИчЕСКИЙ УНІВЕРСИТЕТ, КОЛЛЕГИя АВТОРІВ — КУРС ЛЕКЦІЙ, ЧЕЛяБИНСК, ВИДАВНИЦТВО ЧГТУ, 1994 Г.