The development of computers in the USA

THE DEVELOPMENT OF COMPUTERS IN THE USA In the early 1960s, when computers were hulking mainframes that took up entire rooms, engineers were already toying with the then — extravagant notion of building a computer intended for the sole use of one person. by the early 1970s, researches at Xerox «p.s Polo Alto Research Center (Xerox PARC) had realized that the pace of improvement in the technology of semiconductors — the chips of silicon that are the building blocks of present-day electronics — meant that sooner or later the PC would be extravagant no longer. They foresaw that computing power would someday be so cheap that engineers would be able to afford to devote a great deal of it simply to making non-technical people more comfortable with these new information — handling tools. in their labs, they developed or refined much of what constitutes PCs today, from «mouse «pointing devices to software «windows ». Although the work at Xerox PARC was crucial, it was not the spark that took PCs out of the hands of experts and into the popular imagination. That happened inauspiciously in January 1975, when the magazine Popular Electronics put a new kit for hobbyists, called the Altair, on its cover. for the first time, anybody with $ 400 and a soldering iron could buy and assemble his own computer. The Altair inspired Steve Wosniak and Steve Jobs to build the first Apple computer, and a young college dropout named Bill Gates to write software for it. Meanwhile. the person who deserves the credit for inventing the Altair, an engineer named Ed Roberts, left the industry he had spawned to go to medical school. Now he is a doctor in small town in central Georgia. To this day, researchers at Xerox and elsewhere pooh-pooh the Altair as too primitive to have made use of the technology they felt was needed to bring PCs to the masses. In a sense, they are right. The Altair incorporated one of the first single-chip microprocessor — a semiconductor chip, that contained all the basic circuits needed to do calculations — called the Intel 8080. Although the 8080 was advanced for its time, it was far too slow to support the mouse, windows, and elaborate software Xerox had developed. Indeed, it wasn «t until 1984, when Apple Computer «p.s Macintosh burst onto the scene, that PCs were powerful enough to fulfill the original vision of researchers. «The kind of computing that people are trying to do today is just what we made at PARC in the early 1970s, «says Alan Kay, a former Xerox researcher who jumped to Apple in the early 1980s.

Researchers today are proceeding in the same spirit that motivated Kay and his Xerox PARC colleagues in the 1970s: to make information more accessible to ordinary people. But a look into today «p.s research labs reveals very little that resembles what we think of now as a PC. For one thing, researchers seem eager to abandon the keyboard and monitor that are the PC «p.s trademarks. Instead they are trying to devise PCs with interpretive powers that are more humanlike — PCs that can hear you and see you, can tell when you «re in a bad mood and know to ask questions when they don «t understand something. It is impossible to predict the invention that, like the Altair, crystallize new approaches in a way that captures people «p.s imagination. From soldering irons to SparcStations, from MITS to Macintosh, personal computers have evolved from do-it-yourself kits for electronic hobbyists into machines that practically leap out of the box and set themselves up. What enabled them to get from there to here? Innovation and determination.

РОЗВИТОК КОМП’ЮТЕРІВ У США В початку 1960;ых, коли комп’ютери були неповороткі, великі, що займали цілі кімнати, інженери мали досвід із нею — екстравагантну поняття побудова комп’ютера, покликаного забезпечити використання одним людиною. На початку 1970;ых, дослідження, у Дослідницькому центрі Альта Поло Ксерокса (Ксерокс PARC) зрозуміли, що крок вдосконалення технології напівпровідників — кремнієві чіпи, що є стандартними блоками сучасної електроніки — припускаючи, що раніше чи пізно PC не буде таких горомадных розмірів. Вони передбачали, що обчислювальна потужність колись настільки дешева, що інженери зможуть дозволити собі присвячувати багато від цього простим, нетехническим людем для зручнішою роботи з туристичною інформацією — інструментальних коштів. У тому лабораторіях, вони розробили чи вдосконалили багато з, що становить PC сьогодні, від пристроїв управління курсором «миші «до програмних «вікон ». Хоча робота над Ксероксом PARC була критична, не було іскрою, яка передала PC особисто від експертів на популярний свідомість. Це траплялося невдало у грудні 1975, коли журнал «Популярна Електроніка «помістив новий комплект для любителів, званий Альтаир. Вперше, будь-який з $ 400 і паяльником міг купити і зібрати собі власний комп’ютер. Альтаир надихнув Стіва Восниака і Стіва Джобса, створення першого комп’ютера Apple, й молодий прогульник коледжу під назвою Білл Гейтс, написав програмне забезпечення при цьому. Тим часом Людина, який заслуговував позику винахід Альтаїра, інженер під назвою Ед Роберц, залишив промисловість, готувався, аби «йти в медичну школу. Тепер він — доктор у маленькому місті у центральній Джорджії. До цього дня, дослідники в Ксероксі та інших місцях розкритикували Альтаир як занадто примітивний щоб використовувати технологію, що вони відчували, можна було використовувати щоб дати PC у маси. У певному сенсі, мають рацію. Альтаир містив з перших однокристальний мікропроцесор — напівпровідниковий чіп, який містив все принципові схеми, необхідні, роблячи обчислення — назвали Intel 8080. Хоча 8080 був просунутим для свого часу, це було дуже медлено на підтримку миші, виндовса і складних програм розроблених Ксерокс. Справді, такого бути не до 1984, коли Комп’ютери Apple Macintosh ввірвалися на Майдані сцену, ці PC були досить потужні до виконання оригінальної системи візуального подання. «Вигляд обчислень, яку люд намагаються робити сьогодні - те, що ми з PARC на початку 1970;ых,» каже Алан Кей, колишній дослідник Ксерокса, який перейшов у Apple на початку 1980;ых. Дослідники сьогодні продовжують у такому ж дусі, який мотивував Kay і його колег з Xerox PARC в 1970;ых: робити інформацію доступнішим для звичайних людей. Однак у сучасних дослідницьких лабораторіях є дуже мало, схоже на РС у нашому уявленні. Дослідники здаються нетерплячими, щоб відмовитися від клавіатури і монітора, які є торговими марками PC. Натомість вони пробують винаходити PC з интерпретирующими силами, кторые більше людиноподібні - PC, які можуть чути Вас, і бачити Вас, можуть надати, як ви перебуваєте у поганому настрої і як запитати, коли розуміють щонибудь. Неможливо передбачити винаходи, подібні Алтаир, розмістити однією кристале нові досягнення, вражаючі людей. Від саморобних комп’ютерів до SparcStations, з MITS на Macintosh, персональні комп’ютери розвинулися від комплектів «зроби власноручно «для любителів електроніки, в машини, які стрибають з коробки і встановлюють себе. Що змогу їм пройти все це шлях? Нововведення і решительность.